Про допомогу внаслідок ДТП

Департаментом кіберполіції, спільно з партнерами розроблено електронну платформу «МРІЯ», яка створена для об’єднання проєктів, реалізованих у синергії Кіберполіції України та волонтерів. Основна мета проєкту – протидія кремлівській пропаганді та фейковим або проросійським ресурсам у мережі Інтернет.

• 
• Електронні посилання на ресурси проєкту «МРІЯ» для їх розповсюдження в закладах освіти:
  • https://mriya.social  (офіційний вебсайт проєкту)
• https://t.me/stoprussiachannel (основний телеграм канал, де здійснюються комунікація з підписниками, а також надання завдань для блокування);
• @stopdrugsbot (телеграм – бот для збору нових посилань на ворожі ресурси, а також автоматизованої взаємодії з користувачами);
• https://t.me/ukraine_avanger_bot (офіційний бот для збору інформації про ворожу техніку, коллаборантів, мародерів та іншу оперативну інформацію).

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),

Messenger @childhotline.ukraine,

Instagram @childhotline_ua,

Telegram @CHL116111.

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).
6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505 085.
10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.
12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.
13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/). 14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).
14. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727. 16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).
15. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.
16. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).
17. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
18. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. – сб. з 09:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.
20. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
21. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
22. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).
23. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
24. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).
25. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдіяхаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).
26. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
27. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
28. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).
29. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).
30. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» (https://rozirvykolo.org/mental-support/).
31. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
32. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).
33. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. – нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/)

Наказом МОН України від 06.06.2022 №527 затверджено Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року.

Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogovihovannya-
v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnistnakazu-
ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641

Серед основних складових національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання.

Метою національно-патріотичного вихованим визначено становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа,готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності.
Успішність національно-патріотичного виховання значно підвищиться, якщо ми навчимося протидіяти маніпулятивним впливам. Ми живемо в умовах потужної інформаційної боротьби. Щодня, щогодини та щохвилини на нас впливає величезна кількість різноманітної інформації – тривожної, шкідливої, маніпулятивної, обнадійливої тощо. Кількість повідомлень, яку ми «перетравлюємо», незрівнянна ні з чим та зростає щодня.

Наше завдання – критично сприймати будь-яку інформацію, що надходить. Пам’ятати, що ми є суб’єктами нашого життя, а не об’єктами впливів зовні. І здатні усвідомлено приймати рішення. Більше того – маємо навчати цього наших дітей.У часи невизначеності, відсутності усталених рішень, які всі ми зараз переживаємо, особливого значення для виживання людини, суспільства, держави набуває критичне мислення. Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Тож сучасній людині важливо вміти розрізняти маніпуляції, усвідомлювати їхні наслідки, ефективно протистояти їм.

Центр протидії дезінформації при РНБО України:
https://cpd.gov.ua/category/events/

Все про медіаосвіту й багато корисних ресурсів для педагогів:
https://www.aup.com.ua/
http://medialiteracy.org.ua/

Перешкоджайте проявам расизму, шовінізму, приниженню гідності іншомовних людей і підкреслюйте словом і ділом моральний наратив демократії, толерантності, прав людини та верховенства права, територіальної цілісності та єдності народів України.

ПРЕДМЕТИ НАВКОЛО НАС

1. Небезпека відкритих вікон та балконних дверей.

2. Високі предмети і безпека дитини (дерева, паркани, високі полиці, шафи у приміщенні й прагнення малюка дістати якусь річ).

3. Виделка — друг, виделка — ворог. Правила користування виделкою. Культура поведінки за столом.

4. Голка-чарівниця в умілих руках. Техніка безпеки під час користування голкою.

5. Ґудзик. Функціональне призначення та доцільність використання в ролі іграшки.

6. Електрика. Безпечна поведінка з електричними приладами.

7. Комп’ютер. Комп’ютерні ігри та здоров’я.

8. Лижі та санчата. Зимові види спорту та відповідний інвентар (лижі, лижні палиці, ковзани, санки та ін.).

9. Місце проведення зимових розваг. Правила поведінки під час катання на санках, лижах, ковзанах, льодовій доріжці.

10. Намистинка. Виникнення намиста. Небезпека для життя, коли намистинка стає іграшкою.

11. Ніж. Призначення різних ножів (для риби, м’яса, овочів, фруктів, хліба та ні.) та небезпека для здоров’я за невмілого користування ними.

12. Ножиці. Техніка безпеки під час роботи з ножицями.

13. Скло. Друзки розбитого скла й можливі порізи. Елементи першої допомоги при порізі.

14. Чужорідні тіла. Шкода, якої вони завдають, потрапивши у різні органи і іла (вухо, шлунок, дихальні шляхи). Правила першої допомоги.

15. Миючі засоби. Вироблення поведінкової установки щодо використання миючих засобів.

БЕЗПЕЧНІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ВУЛИЦІ ТА ДОРОГИ

1. Засоби пересування. Види транспорту.

2. У світі дорожніх знаків. Ознайомлення з дорожніми знаками.

3. Зустріч із Світлофором. Історія виникнення світлофора. Роль світлофора у безпеці руху транспорту та пішоходів.

4. Ігрові ситуації, театралізовані розваги, спрямовані на закріплення дітьми правил вуличного руху та поведінки на вулиці.

ПРИРОДА НАВКОЛО НАС

1. Земля – наша мати. Звичаї, традиції, пов’язані із землею. Ознайомлення з правилами поведінки у довкіллі.

2. Сонце та його цілющі промені. Засмага чи сонячні опіки? Перебування на сонці.

3. Вода – цілющій дар землі. Звичаї, традиції, пов’язані з використанням води. Перегляд мультфільму «Казка про воду», створеного ДНЗ на підставі дитячих малюнків вихованців.

4. Ігрові ситуації, спрямовані на навчання правил поведінки поблизу водойм та на воді.

5. Різні стани води. Кипляча вода, водяна пара небезпечні для людини.

6. Лід. Правила катання на льодових доріжках. Сніг. Безпека під час катання на лижах, ковзанах, санчатах.

7. Повітря. Організація дослідницько-пошукової роботи для визначення наявності повітря у просторі, деяких речовинах, рідинах (воді, цеглині, землі та ін.).

8. Рослини навколо тебе. Рослини-ліки. Отруйні рослини.

9. Виховання дбайливого ставлення до природи.

10. Моделювання ігрових ситуацій, спрямованих на закріплення навичок поводження з отруйними рослинами.

11. Гриби їстівні та отруйні. Розрізнення їстівних та отруйних грибів за назвами та малюнками.

12. Комахи (оси, бджоли, комарі та ін.). Захист від укусів комах.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

1. Вогонь — друг, вогонь — ворог.

2. Його величність Сірничок.

3. Свічка невеличка.

4. Навчи дитину пожежній безпеці.

5. Правила пожежної безпеки.

6. Новорічні свята (використання гірлянд, новорічні костюми, ялинка,

новорічні піротехнічні засоби).

7. Багаття — це небезпечно.

8. Безпечне користування електроприладами.

9. Як поводитись під час пожежі.

СТИХІЙНІ ЛИХА

1. Повінь. Уявлення про повінь як стихійне лихо. Правила поведінки у разі стихійного лиха.

2. Землетрус. Пояснення явища та моделювання навичок поведінки.

3. Буря і шторм.

4. Гроза. Гроза як природне явище. Навчання правил поведінки під час грози.

ТЕМАТИКА КОНСУЛЬТАЦІЙ ДЛЯ БАТЬКІВ

• Отруйні рослини, гриби, ягоди нашої місцевості. Перша допомога при отруєнні рослинами, грибами, ягодами.
• Відпочинок влітку. Правила відпочинку з дітьми біля водойм. Перша допомога при сонячному опіку, тепловому ударі.
• Дитина на дачі.
• Правильна поведінка на вулиці — запорука безпеки. Безпека у громадському транспорті.
• Заняття дітей вдома — перегляд телепередач, ігри, заняття за комп’ютером.
• Не залишай дітей без нагляду.
• Безпека на кухні.
• Безпека на балконі.
• Безпека у ванній кімнаті.
• Перша долікарська допомога.

Як вести себе при обстрілі та бомбардуванні

     У тривожні часи варто сподіватися на краще, проте важливо бути підготовленим до будь-якого розвитку подій. Нехай ніколи не знадобиться порадник дій на випадок потрапляння під артобстрілу чи бомбардування: що робити, куди бігти та як ховатися?

     Раптовий артобстріл Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак наступний снаряд може полетіти ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше? В разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку «від будинків і споруд» і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійного сховку неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху. Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.

Не підходять для переховування: – під’їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на 30-50; – місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом); – звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часі авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі або задимленості. В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні «коробки» не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи «складаються») не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! – від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві уламки снарядів. Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі. Часом люди зі страху стрибали до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія.

Можна заховатися в таких місцях: – у спеціально обладнаному бомбосховищі (якщо пощастить). Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню; – у підземному переході; – в метро (ідеально підходить); – в будь-якій канаві, траншеї чи ямі; – в широкій трубі водостоку попід дорогою (не варто лізти аж занадто глибоко, максимум на 3-4 метри);

Вздовж високого бордюру чи підмурку паркану; – у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав таки 2 виходи); – в підземному овочесховищі, силосній ямі тощо; – в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаражу чи СТО; – в каналізаційних люках поруч із вашим будинком; це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо також, щоб це була саме каналізація чи водопостачання – в жодному разі не газова магістраль!) – в ямах-«воронках», що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.

В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею. Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.

Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби. Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини. По перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, щонайбільше – двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються. Після закінчення обстрілу (бомбардування) Залишаючи місце сховку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними! Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику. Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг.

Радимо використовувати під час організації виховної роботи з учасниками освітнього процесу матеріали, надіслані Міністерством освіти і науки України у 2022 році, зокрема:

1.«Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році» від 02.08.2022 р. №18794-22 Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-diyalnosti-psihologichnoyi-sluzhbi-usistemi-
osviti-v-20222023-navchalnomu-roci

2.«Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України» від 22.06.2022 р. № 1/6885-22
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-ta-protidiyi-seksualnomunasilstvu-
povyazanomu-zi-zbrojnoyu-agresiyeyu-rosijskoyi-federaciyi-nateritoriyi-
ukrayini

3.«Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою» від 14.06.2022 р. № 1/6355-22
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-rekomendaciyi-shodo-usunennya-rizikivtorgivli-lyudmi-u-zvyazku-z-vijnoyu-v-ukrayini-ta-gumanitarnoyu-krizoyu

4. “Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України” від 10.06.2022р. № 1/6267-22
Ресурс доступу:
https://imzo.gov.ua/2022/06/13/lyst-mon-vid-10-06-2022-1-6267-22-prodeiaki- pytannia-natsional-no-patriotychnoho-vykhovannia-v-zakladakh-osvityukrainy/

5. «Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні» від 30.05.2022 № 1/5735-22
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zapobigannya-ta-protidiyu-domashnomunasilstvu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

6. «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні » від 1305.2022 р. № 1/5119-22 Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zdijsnennya-preventivnih-zahodiv-seredditej-ta-molodi-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

7. «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» від 29.03.2022 р. № 1/3737-22
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zabezpechennya-psihologichnogosuprovodu-uchasnikiv-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

8. «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії» від 25.03.2022 р. № 1/3663-22
Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-torgivli-lyudmi-vumovah-voyennoyi-agresiyi

Принагідно зауважуємо, що відповідно до Закону України «Про освіту» заклади освіти наділені автономією, що полягає в їх самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.
Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» організація освітнього процесу та діяльності закладу загальної середньої освіти належать до повноважень його керівника.

звіт керівника 2022