Як часто дитина вимовляє слова: «Я хочу!»? «Дуже часто», підтверджують батьки. Найчастіше це відбувається тоді, коли справа стосується розваг, солодощів, іграшок. Але отримати все миттєво можливо не завжди: іноді з етичних міркувань, іноді з причини тимчасового безгрошів’я. Тоді дитина може образитися, голосно кричати чи довго плакати. Як правильно вчинити батькам в подібній ситуації; більше того – як це пов’язано з економікою? Основи економічних знань діти отримують на спеціальних заняттях у дитячому садку. Мета занять з економіки – повідомлення дітям знань з області фінансових категорій, формування уявлень про товар, як результат і продукт людської праці, морально-трудові якості особистості, вміння оцінювати річ, як товар і як предмет людських відносин, знайомство з різними видами реклами, історією походження грошей і т. д. На заняттях діти «купують», «продають», «міняють», «працюють» — але все це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім’ї. Родина – реальне економічне середовище, в якому живе дитина, де вона постійно включається в життєві ситуації: стикається зі справжніми грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь в процесах купівлі- продажу і т. п. Зрозуміло, що об’єднання двох форм економічного виховання: вдома і в дитячому садку, двох аспектів поведінки дітей – умовного і реального, може дати позитивний результат в області їх економічного виховання і розвитку. Робота з економічного виховання дошкільнят неможлива без участі батьків, їхньої зацікавленості, розуміння важливості проблеми. Особистий соціальний, а тим більше економічний, досвід дітей суттєво обмежений, тому завдання батьків – створити такі виховні ситуації, які сприяли б збагаченню морально-економічного досвіду, формуванню морально-економічних звичок. Кілька практичних порад батькам, які прагнуть виховати соціально-адаптованих до сучасних економічних умов дітей:
Розповідайте дітям про свою роботу.
Діти не зможуть усвідомити зв’язок між працею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють засоби для існування. Робота повинна не тільки подобатися, вона повинна «годувати».
Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище.
Дитині немає необхідності вникати у всі нонсенси сімейного бюджету, але вона повинна знати про матеріальне становище сім’ї; дитині потрібно пояснити, куди йдуть гроші, навчіть її порівнювати бажання з можливостями, миритися з деякими обмеженнями.
Не привчайте дітей до надмірностей.
Коли дитина мало не щодня отримує від Вас подарунки і ні в чому не знає відмови, вона дуже швидко звикає до цього, її запити зростають. Подумайте про майбутнє. Навчіть малюка обмежувати себе.
Формуйте у дітей розумні потреби.
Слухаючи дитячі «Я хочу!», частіше запитуйте: «А навіщо тобі це?». Діти повинні прагнути задовольнити свої потреби, в тому числі і матеріальні, (наприклад, покупки); разом з тим їм навіть корисно засмучуватися через неможливість здійснити своє бажання. Отримуючи все на першу вимогу, вони можуть перейти межу розумного.
Вчіть дітей ощадливості.
Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. Покажіть дитині, як іх можна полагодити. Якщо малюк буде бачити вашу турботу про продовження терміну служби оточуючих його предметів, він навчиться берегти не тільки свої, але і чужі речі. Ваша байдужість призведе до зворотнього результату.
Допоможіть дітям усвідомити вартість речей.
З раннього віку діти повинні усвідомлювати вартість речей, якими користуються: іграшки, книги, одяг і т. д. Малюки не повинні звикати до того, що все, що ламається, автоматично замінюється новим. В кожній речі дитина повинна бачити цінність, яку хтось створив своєю працею, а батьки підкріпили її своєю роботою, тобто купили на зароблені гроші.
Економічні хвилинки
Шановні батьки! Пограйте з дітьми в сюжетно – рольові ігри, наприклад в «Магазин».
Така гра відноситься до розряду найбільш легко організованих і зрозумілих дітям. Відомо, що дитина легше всього засвоює нові знання в грі, а по мірі дорослішання для гри дитині потрібні партнери. Сама ж гра вже включає в себе не просто оперування предметами та іграшками, а передбачає розумову діяльність. Під час гри в «магазин» у дитини утворюються і закріплюються зв’язки між товаром і грошима, необхідними для його придбання. В якості грошей можна використовувати самостійно виготовлені або реальні дрібні гроші. «Товаром» можуть послужити будь- які домашні речі чи іграшки.
Під час гри:
— тренуйте навички лічби і математичні дії;
— продовжуйте вчити розв’язувати прості задачі на додавання і віднімання;
— закріплювати знання про вартість речей;
— активізуйте в мові дітей слова: товар, ціна, гроші, витрати, дорожче, дешевше, зарплатня, бюджет, вигода, інформація, продукція.
Економічний словничок
Пропонуємо до уваги батьків словник економічних термінів.
Мета: поповнити словник дітей новими словами, що позначають економічні явища, й вчити застосовувати їх на практиці. Поняття, вказані нижче відносяться до тем, що вивчаються на заняттях з економіки: «Потреби», «Ресурси», «Професії», «Товар», «Гроші», «Бюджет», «Ринок».
Асортимент – набір різних видів продукції на підприємстві продукції, товарів (на складі, в магазині) або пропонованих послуг.
Бартер – прямий обмін товарів і послуг на інші без використання грошей.
Валюта – грошова одиниця будь -якої країни.
Гроші – універсальний і зручний засіб обміну. (товар – гроші – товар).
Дефіцит – нестача, брак чого — небудь.
Доходи – гроші, які отримала сім’я або окрема людина.
Заробітна плата – форма оплати праці найманих працівників, ціна роботи по виробництву товарів і послуг.
Витрати – кошти, вкладені в яку-небудь справу або у виробництво того або іншого товару.
Оптова торгівля – купівля та продаж засобів виробництва та продуктів споживання великими партіями з метою їх подальшого використання у виробничому процесі або для продажу.
Покупець – людина, який купує товар.
Споживання – використання чого-небудь для задоволення потреб. – людина, яка продає різні товари.
Розпродаж – торгівля товарами сезонного попиту за зниженими цінами.
Витрати – гроші, які необхідно витратити на придбання потрібних товарів.
Реклама – цілеспрямований розподіл відомостей (інформації) про споживчих властивості товарів або послуги з метою їх продажу.
Ринок – обмін товарами та послугами між продавцем і покупцем, щоб кожен міг отримати бажане.
Товар – продукт праці, вироблений для продажу.
Ціна – грошове вираження вартості товарів або послуги