Невід’ємною складовою соціалізації сучасної дитини є формування її економічної грамотності. Дитина вже в дошкільному віці стикається з економічними проблемами в сім’ї. Дорослі часто не замислюються над цим, вважаючи дитину ще малою, аби зрозуміти навіть елементарні економічні поняття. Проте основи фінансової грамотності слід закладати у дошкільному закладі.
Ознайомлення дітей із працею дорослих відбувається вже в молодшому дошкільному віці, коли діти через казки, спостереження, спілкування з дорослими і засоби масової інформації дізнаються про різні професії. Залежно від здібностей, психологічних особливостей темпераменту й характеру, від виховання і прищеплення дітям ціннісного ставлення до праці у них формується система знань про професії, інтерес і ставлення до певних видів діяльності.
Що більше різних умінь і навичок отримає дитина в дошкільному віці, то ліпше вона знатиме й оцінюватиме свої можливості в дорослому житті. Організовуючи освітній процес, треба намагатися використовувати різні засоби й форми роботи, постійно змінювати види діяльності, що стимулюють пізнавальну активність дітей.
Бажано знайомлювати дітей із тією чи тією професією на заняттях та у повсякденному житті за такими її характеристиками:
– назва професії;
– інструментарій;
– обов’язки;
– місце роботи;
– соціальна роль;
– спецодяг;
– професійна лексика.
Особливості соціально-економічної освіти дошкільників
До системи заходів з економічного виховання варто вже залучати дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку, використовуючи при цьому різні форми організації їх життєдіяльності. Так, у роботі з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку переважають ігрові методи, зокрема дидактичні ігри економічного спрямування, а зі старшими дошкільниками проводяться тематичні заняття з економіки.
Засвоєння знань зі сфери фінансів, зокрема ознайомлення з поняттям «гроші», «ціна», «вартість», «обмін», «продаж» тощо, ефективніше відбувається під час проведення дидактичних, настільно-друкованих та сюжетно-рольових ігор. Тоді як усвідомлення того, чого слід поважати результати праці людей, діти найуспішніше засвоюють у процесі трудової та різних видів художньо-продуктивної діяльності.
Форми організації роботи з економічної освіти
- тематичні заняття різних видів, заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-подорожі, економічні вікторини;
- екскурсії;
- дидактичні та сюжетно-рольові ігри;
- ігрові імпровізації;
- ігри-стратегії;
- презентації індивідуальних проектів;
- драматизація казок;
- художньо-продуктивна діяльність.
Основні структурні частини заняття з економічного виховання
- Вступ. Підготовка до сприймання матеріалу.
- Термінологічна частина.Розкриття основних понять, які будуть використані на занятті.
- Ігрова апробація матеріалу.
– для молодших дошкільників – переважно дидактичні ігри;
– для дітей середнього дошкільного віку – ситуативні ігри;
– для старших дошкільників – сюжетно-рольові ігри;
- Основна частина. Проведення різних форм роботи з дітьми на вибір вихователя; завдання з образотворчої діяльності, вправи на формування математичних уявлень, ознайомлення з довкіллям тощо.
- Заключна частина.Підбиття підсумків, оголошення домашнього завдання.
Формування елементарних економічних знань засобами гри
Відомо, що через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що перетворює вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Під час гри дошкільник наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми поведінки й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими та іншими дітьми.
Під час різних ігор діти обмінюються іграшками чи іншими предметами, продають їх, купують, працюють з ними, тим самим збагачуючи власний економічний досвід.
З метою формування елементарних економічних знань та економічної культури дошкільників слід використовувати дидактичні, настільно-дидактичні та сюжетно-рольові ігри за такими темами, як:
- Моя сім’я
- Товар
- Гроші
- Моє селище
- Ресурси тощо.
Активна участь дошкільників у спеціально організованих іграх економічного спрямування – чудова можливість закріпити отримані знання на практиці та розширити власний досвід методом спроб і помилок. Тож ми розуміємо, що дитині мало знати про професію, в неї потрібно пограти. Саме в процесі сюжетно-рольової гри діти відтворюють дії дорослих важливу роль у роботі з профорієнтації відіграють такі дидактичні ігри, як:
– «Юні стилісти»;
– «Будівельники міст»;
– «Кому що потрібно для роботи?»;
– «Хто що дає?»;
– «Історія речей. Із чого вони зроблені?»;
– «Відгадай професію» тощо.
Спільно з дітьми вихователям потрібно розігрувати інсценівки, навчаючи дошкільників правильно поводитися у певних ситуаціях, створювати художні образи. Також необхідно задіювати дітей до ігор з ляльками, вдягненими в спеціальний одяг людей різних професій. Ігрові дії дають змогу з’ясувати, для чого людині тієї чи тієї професії потрібні певні елементи одягу.
Навіщо будівельнику каска?
Навіщо шахтарю каска з ліхтариком?
Навіщо кухареві фартух і ковпак?
Навіщо космонавту скафандр тощо.
Значний інтерес діти виявляють до настільно-друкованих ігор, як-от: «Збери професію», «Чого не вистачає?», «Вкладиші», де найпростіше завдання – знаходження серед різних картинок двох абсолютно однакових – поступово ускладнюється: діти мають об’єднати картинки не лише за зовнішніми ознаками, а й за змістом. Так, у іграх «Що потрібно лікарю?», «Що є в магазині?», «Що потрібно банкіру?» діти добирають картинки за спільною ознакою і встановлюють зв’язок між предметами.
Використання нетрадиційних форм роботи
Одним із завдань Базового компонента дошкільної освіти є озброєння дітей системою життєво необхідних знань, умінь і навичок про професії дорослих (розвиток фонду «можу») і формування потребо-мотиваційної сфери (розвиток фонду «хочу»). Цьому сприяє така форма роботи з дітьми, як засідання бізнес-клубу «Маленький бізнесмен». Така форма роботи дає дітям змогу проявити свою індивідуальність, особистісні якості, в ігровій захопливій формі закріпити знання. До того ж у дітей розвиваються такі психологічні процеси, як логічне мислення, пам’ять, увага.
Читання художніх творів
У формуванні профорієнтації дітей важливу роль відіграє читання художніх творів. Своєю емоційністю, образністю, жвавістю дитяча книжка заряджає дітей ентузіазмом, формує ціннісне ставлення до праці, пробуджує інтерес, бажання наслідувати персонажів літературних творів, подібно до них старанно трудитися.
Дітям дуже подобаються персонажі творів Самуїла Маршака «Пожежа», «Пошта»; Сергія Михалкова «Дядя Стьопа – міліціонер». А вірші Володимира Маяковського «Ким бути?», Джанні Родарі «Чим пахнуть ремесла?» легко запам’ятовуються, діти із задоволенням їх декламують.
Театралізована діяльність за змістом художніх творів
Як підсумок засвоєння змісту прочитаних творів необхідно проводити з дітьми театралізовані ігри. Особливе задоволення і радість дарують дошкільникам театралізовані вистави, де діти є і акторами, і глядачами. Така нетрадиційна форма роботи з профорієнтації дає змогу активізувати навіть сором’язливих і невпевнених у собі дітей, розкрити їх потенціал. Спільно з дітьми потрібно розігрували такі уявні ігрові ситуації, як «Подорож сумки на колесах», «Бізнес родини Економістів», «Півник і бобове зернятко» тощо.
Спостереження та екскурсії
Формуючи уявлення дітей про світ економічних професій, потрібно проводити для них низку екскурсій та бесід. Під час екскурсії до банку (банкомату) діти дізнаються, що таке банкноти, інкасаторська машина, гроші, кредит, відсотки, чек, пластикова картка. Працівники банку пояснюють дітям, що банк надає покупцям гроші в кредит для важливих справ і покупок, як-от: навчання, квартира, купівля меблів та побутової техніки. Діти звертають увагу на форму банківських працівників: це строгість і діловий стиль. Дуже цікавлять дітей перші спроби скористатися банкоматом.
Ознайомлюючи дітей із професією будівельника, вихователі організовують екскурсію до будівельного майданчика, де діти поспостерігають за роботою будівельної техніки. Необхідно також провести екскурсію до магазину, де діти самостійно купуватимуть товар, ознайомляться з працею продавця, дізнаються які предмети і знаряддя праці необхідні продавцю. Під час екскурсії до столярні діти спостерігатимуть, як прямо на очах дерев’яні дощечки перетворюються на певний столярний виріб, розглянуть знаряддя праці теслі – молоток, цвяхи, рубанок, стамеска, шурупи тощо.
Ознайомлюючи дітей з поняттям «природні ресурси», потрібно організувати серію занять на вулиці, під час яких діти дізнаються про вплив людини на природу, значення праці двірника. Спільно з дітьми необхідно допомагати двірнику в підтриманні чистоти на подвір’ї дитячого садка.
Оскільки старші дошкільники є майбутніми першокласниками, потрібно організувати для них екскурсію до школи, відвідати шкільну бібліотеку.
Форми співпраці з батьками
У виборі майбутньої професії величезну роль відіграє сім’я, хоча самі діти цього можуть і не усвідомлювати. Тож повсякчас проводять тісну роботу із сім’єю, метою якої стане допомога батькам в усвідомленні особистісного і соціального значення батьківства, відповідальності сім’ї за сьогодення й майбутнє дитини. Взаємодію з батьками повсякчас необхідно спрямовувати на розвиток батьківських якостей, формування вміння пізнавати свою дитину, її здібності, темперамент, страхи; усвідомлення необхідності підтримувати дитину під час подолання труднощів. Потрібно проводити консультації для батьків на теми: «Економічні професії – все, що ви не знали», «Як допомогти дитині обрати професію», «Ким виросте ваша дитина?». Робота над спільним проектом дасть змогу батькам по-новому поглянути на освітній процес у дошкільному закладі й більше дізнатися про його особливості. Форми роботи з батьками: консультації; індивідуальні бесіди; обговорення проблем за круглим столом; родинні розваги та свята; анкетування; тематичні зустрічі; банк батьківських професій.