Шановні батьки!

Дякуємо всім хто завітав до нашого садочка на звіт керівника Дремлюги Валентини Луківни!

Порядок дій керівників та працівників при виникненні надзвичайних ситуацій, які характерні для конкретного об’єкта освіти, а також при несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях

Порядок дій персоналу навчального закладу щодо дії при пожежі

Кожний працівник закладу освіти при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, підвищення температури і т.п.) повинен:
– негайно повідомити про це за телефоном 101, 102 в пожежнорятувальну службу (при цьому необхідно назвати адресу об’єкту, місце виникнення пожежі, а також повідомити своє прізвище);

• вжити по можливості заходів по евакуації людей, гасінню пожежі і збереженню матеріальних цінностей.

Особи, які в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки, після прибуття до місця пожежі повинні:

1. Повідомити про виникнення пожежі за телефоном 101,102 в пожежно-рятувальну службу.
2. Здійснити оповіщення людей про пожежу.
3. Поставити до відома керівництво і чергові служби об’єкту, ланку пожежогасіння, добровільну пожежну дружину.
4. У разі загрози життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і засоби.
5. Видалити за межі небезпечної зони всіх учасників навчально-виховного процесу, що не беруть участь в гасінні пожежі.
6. Забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.
7. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.
8. Організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і у війти в склад штабу пожежогасіння.

Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявлення вибухових пристроїв

Для керівництва

1. Керівнику об’єкта при одержанні інформації про виявлення підозрілого предмета на території об’єкта необхідно негайно повідомити про це чергові частини правоохоронних органів за телефонами:

– чергового УСБУ в Сумській області – 200-000;

– чергового ГУМВСУ в Сумській області – 200-000 або 102.

2. Шляхом опитування заявника та очевидців з’ясувати:

– час виявлення підозрілого предмета;

– точне визначення його місце перебування;

– відомості про особу, яка залишила підозрілий предмет (чоловік, жінка, вік, прикмети, одяг, хода тощо).

3. Зафіксувати установчі дані осіб, які виявили підозрілу знахідку та забезпечити їхню присутність на момент прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів.
4. Дати вказівку (й обов’язково проконтролювати її виконання) не наближатися, не торкатися, не розкривати, не перевертати підозрілу знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском, не користуватися радіо та електроапаратурою, переговорними пристроями поблизу підозрілої знахідки.
5. Дати вказівку на тимчасову зупинку роботи об’єкта або його окремих структурних підрозділів. Організувати евакуацію персоналу об’єкта, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета.
6. Дати вказівку співробітникам охорони, служби безпеки – по можливості зробити фото підозрілої знахідки – оточити місце розташування підозрілого предмета і відійти на безпечну відстань від нього.
7. При необхідності організувати відключення побутових і виробничих комунікацій – газу, води й електрики.
8. Якщо з виявленим предметом з ознаками вибухового пристрою відбувалися будь-які дії до прибуття представників правоохоронних органів, необхідно дочекатися появи фахівців – вибухотехніків і обов’язково повідомити їх про здійснення маніпуляцій з підозрілою знахідкою.
9. Не знижуючи охорони об’єкта, забезпечити можливість безперешкодного проходу або проїзду до підозрілого предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи.
10. Надати можливість і умови співробітникам оперативно-слідчої групи поспілкуватися з заявником та очевидцями, які підходили до підозрілого предмета.
11. Оперативно й точно виконувати всі вказівки та рекомендації фахівця-вибухотехніка і старшого представника від правоохоронних органів.
12. Підсилити контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту, бо можливі терористичні прояви або аналогічного, або іншого роду в будь-яких місцях на території об’єкта.

Дії у разі терористичного акту

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

• не торкайте у вагоні поїзда, під’їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку співробітника поліції;
• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;
• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;

• використайте будь-яку можливість для порятунку;

• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

Дії під час перестрілки:

• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж лягте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

Дії у випадку захоплення літака (автобуса):

• якщо Ви виявилися в захопленому літаку (автобусі), не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди;

• зніміть ювелірні прикраси;

• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;

• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
• жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;

• якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:

• подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;
• намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;
• напишіть заяву керівнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри.
• Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
• знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

• уникати місць скупчення людей;

• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за ходом бойових дій;
• стояти чи перебігати під обстрілом;
• конфліктувати з озброєними людьми;
• носити армійську форму або камуфльований одяг;
• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
3. намагатися розряджати і розбирати;
4. виготовляти різні предмети;
5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном “101” та “102”.

Завідувач      Розман Аліса Василівна                 

Середа        08.00- 10.00

     П’ятниця      16.00- 18.00

Вихователь-методист   Закорко Інна Іванівна  

Вівторок      08.00 – 10.00

   Четвер          16.00-17.00

Невід’ємною складовою соціалізації сучасної дитини є формування її економічної грамотності. Дитина вже в дошкільному віці стикається з економічними проблемами в сім’ї. Дорослі часто не замислюються над цим, вважаючи дитину ще малою, аби зрозуміти навіть елементарні економічні поняття. Проте основи фінансової грамотності слід закладати у дошкільному закладі.

Ознайомлення дітей із працею дорослих відбувається вже в молодшому дошкільному віці, коли діти через казки, спостережен­ня, спілкування з дорослими і засоби масової інформації дізнаються про різні професії. Залежно від здібностей, психологічних особли­востей темпераменту й характеру, від виховання і прищеплення ді­тям ціннісного ставлення до праці у них формується система знань про професії, інтерес і ставлення до певних видів діяльності.

Що більше різних умінь і навичок отримає ди­тина в дошкільному віці, то ліпше вона знатиме й оцінюватиме свої можливості в дорослому житті. Організовуючи освітній процес, треба намагатися вико­ристовувати різні засоби й форми роботи, постійно змінювати види діяльності, що стимулюють пізнавальну активність дітей.

Бажано знайомлювати дітей із тією чи тією професією на заняттях та у повсякденному житті за такими її характеристиками:

– назва професії;

– інструментарій;

– обов’язки;

– місце роботи;

– соціальна роль;

– спецодяг;

– професійна лексика.

Особливості соціально-економічної освіти дошкільників

До системи заходів з економічного виховання варто вже залучати дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку, використовуючи при цьому різні форми організації їх життєдіяльності. Так, у роботі з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку переважають ігрові методи, зокрема дидактичні ігри економічного спрямування, а зі старшими дошкільниками проводяться тематичні заняття з економіки.

Засвоєння знань зі сфери фінансів, зокрема ознайомлення з поняттям «гроші», «ціна», «вартість», «обмін», «продаж» тощо, ефективніше відбувається під час проведення дидактичних, настільно-друкованих та сюжетно-рольових ігор. Тоді як усвідомлення того, чого слід поважати результати праці людей, діти найуспішніше засвоюють у процесі трудової та різних видів художньо-продуктивної діяльності.

Форми організації роботи з економічної освіти

• тематичні заняття різних видів, заняття-подорожі, заняття-екскурсії, заняття-подорожі, економічні вікторини;
• екскурсії;
• дидактичні та сюжетно-рольові ігри;
• ігрові імпровізації;
• ігри-стратегії;
• презентації індивідуальних проектів;
• драматизація казок;
• художньо-продуктивна діяльність.

Основні структурні частини заняття з економічного виховання

1. Вступ. Підготовка до сприймання матеріалу.
2. Термінологічна частина.Розкриття основних понять, які будуть використані на занятті.
3. Ігрова апробація матеріалу.

– для молодших дошкільників – переважно дидактичні ігри;

– для дітей середнього дошкільного віку – ситуативні ігри;

– для старших дошкільників – сюжетно-рольові ігри;

4. Основна частина. Проведення різних форм роботи з дітьми на вибір вихователя; завдання з образотворчої діяльності, вправи на формування математичних уявлень, ознайомлення з довкіллям тощо.
5. Заключна частина.Підбиття підсумків, оголошення домашнього завдання.

Формування елементарних економічних знань засобами гри

Відомо, що через гру дошкільник освоює та пізнає світ. Вона є тим механізмом, що перетворює вимоги соціального середовища на власні потреби дитини. Під час гри дошкільник наслідує форми суспільних відносин людей, поступово опановує моральні норми поведінки й починає керуватися ними у своїх стосунках з дорослими та іншими дітьми.

Під час різних ігор діти обмінюються іграшками чи іншими предметами, продають їх, купують, працюють з ними, тим самим збагачуючи власний економічний досвід.

З метою формування елементарних економічних знань та економічної культури дошкільників слід використовувати дидактичні, настільно-дидактичні та сюжетно-рольові ігри за такими темами, як:

• Моя сім’я
• Товар
• Гроші
• Моє селище
• Ресурси тощо.

Активна участь дошкільників у спеціально організованих іграх економічного спрямування – чудова можливість закріпити отримані знання на практиці та розширити власний досвід методом спроб і помилок. Тож ми розу­міємо, що дитині мало знати про професію, в неї потрібно пограти. Саме в процесі сюжетно-рольової гри діти відтворюють дії дорослих важливу роль у роботі з профорієнтації відіграють такі дидактичні ігри, як:

– «Юні стилісти»;

– «Будівельники міст»;

– «Кому що потрібно для роботи?»;

– «Хто що дає?»;

– «Історія речей. Із чого вони зроблені?»;

– «Відгадай професію» тощо.

Спільно з дітьми вихователям потрібно розігрувати інсценівки, навчаючи дошкільників правильно поводитися у певних ситуаціях, створювати художні образи. Також необхідно задіювати дітей до ігор з ляльками, вдягненими в спеціальний одяг людей різних професій. Ігрові дії дають змогу з’ясувати, для чого лю­дині тієї чи тієї професії потрібні певні елементи одягу.

Навіщо будівельнику каска?

Навіщо шахтарю каска з ліхтариком?

Навіщо кухареві фартух і ковпак?

Навіщо космонавту скафандр тощо.

Значний інтерес діти виявляють до настільно-друкованих ігор, як-от: «Збери професію», «Чого не вистачає?», «Вкладиші», де най­простіше завдання – знаходження серед різних картинок двох абсо­лютно однакових – поступово ускладнюється: діти мають об’єднати картинки не лише за зовнішніми ознаками, а й за змістом. Так, у іграх «Що потрібно лікарю?», «Що є в магазині?», «Що потрібно банкі­ру?» діти добирають картинки за спільною ознакою і встановлюють зв’язок між предметами.

Використання нетрадиційних форм роботи

Одним із завдань Базового компо­нента дошкільної освіти є озброєння ді­тей системою життєво необхідних знань, умінь і навичок про професії дорослих (розвиток фонду «можу») і фор­мування потребо-мотиваційної сфери (розви­ток фонду «хочу»). Цьому сприяє така форма роботи з дітьми, як засідання бізнес-клубу «Маленький бізнесмен». Така форма роботи дає дітям змогу проя­вити свою індивідуальність, особистісні якості, в ігровій захопливій формі закріпити знання. До того ж у дітей розвиваються такі психологічні процеси, як логічне мислення, пам’ять, увага.

Читання художніх творів

У формуванні профорієнтації дітей важливу роль відіграє чи­тання художніх творів. Своєю емоційністю, образністю, жвавістю дитяча книжка заряджає дітей ентузіазмом, формує ціннісне став­лення до праці, пробуджує інтерес, бажання наслідувати персонажів літературних творів, подібно до них старанно трудитися.

Дітям дуже подобаються персонажі творів Самуїла Маршака  «Пожежа», «Пошта»; Сергія Михалкова «Дядя Стьопа – міліціонер». А вірші Володимира Маяковського «Ким бути?», Джанні Родарі «Чим пахнуть ремесла?» легко запам’ятовуються, діти із задоволенням їх декламують.

Театралізована діяльність за змістом художніх творів

Як підсумок засвоєння змісту прочитаних творів необхідно проводити  з дітьми театралізовані ігри. Особливе задоволення і радість дарують дошкільникам театралізовані вистави, де діти є і акторами, і гляда­чами. Така нетрадиційна форма роботи з профорієнтації дає змогу активізувати навіть сором’язливих і невпевнених у собі дітей, роз­крити їх потенціал. Спільно з дітьми потрібно розігрували такі уявні ігрові ситуації, як «Подорож сумки на колесах», «Бізнес родини Економіс­тів», «Півник і бобове зернятко» тощо.

Спостереження та екскурсії

Формуючи уявлення дітей про світ економічних професій, потрібно проводити для них низку екскурсій та бесід. Під час екскурсії до банку (банкомату) діти дізнаються, що таке банкноти, інкасаторська машина, гроші, кредит, відсотки, чек, пластикова картка. Працівники банку пояснюють дітям, що банк надає покупцям гроші в кредит для важливих справ і покупок, як-от: навчання, квартира, купівля меблів та побутової техніки. Діти звертають увагу на форму банківських працівни­ків: це строгість і діловий стиль. Дуже цікавлять дітей перші спроби скористатися банкоматом.

Ознайомлюючи дітей із професією будівельника, вихователі організовують екскурсію до будівельного майданчика, де діти поспо­стерігають за роботою будівельної техніки. Необхідно також провести екскурсію до магазину, де діти самостійно купуватимуть товар, ознайо­мляться з працею продавця, дізнаються які предмети і знаряддя  пра­ці необхідні продавцю. Під час екскурсії до столярні діти спостерігатимуть, як прямо на очах дерев’яні дощечки перетворюються на певний столярний виріб, розглянуть знаряддя праці теслі – молоток, цвяхи, рубанок, стамеска, шурупи тощо.

Ознайомлюючи дітей з поняттям «природні ресурси», потрібно організувати серію занять на вулиці, під час яких діти дізнаються про вплив людини на природу, значення праці двірника. Спільно з ді­тьми необхідно допомагати двірнику в підтриманні чистоти на подвір’ї дитя­чого садка.

Оскільки старші дошкільники є майбутніми першокласниками, потрібно організувати для них екскурсію до школи, відвідати шкільну бібліотеку.

Форми співпраці з батьками

У виборі майбутньої професії величезну роль відіграє сім’я, хоча самі діти цього можуть і не усвідомлювати. Тож повсяк­час проводять тісну роботу із сім’єю, метою якої стане допомога батькам в усвідомленні особистісного і соціального значення бать­ківства, відповідальності сім’ї за сьогодення й майбутнє дитини. Взаємодію з батьками повсякчас необхідно спрямовувати на розвиток бать­ківських якостей, формування вміння піз­навати свою дитину, її здібності, темпера­мент, страхи; усвідомлення необхідності підтримувати дитину під час подолання труднощів. Потрібно проводити консультації для батьків на теми: «Економічні про­фесії – все, що ви не знали», «Як до­помогти дитині обрати професію», «Ким виросте ваша дитина?». Робота над спільним проектом дасть змогу батькам по-новому погля­нути на освітній процес у дошкільно­му закладі й більше дізнатися про його особливості. Форми роботи з батьками: консультації; індивідуальні бесіди; обговорення проблем за круглим столом; родинні розваги та свята; анкетування; тематичні зустрічі; банк батьківських професій.