Використання мультфільмів
як засобу розвитку зв’язного мовлення дошкільників
Із кожним роком використання в освітньому процесі нових технічних засобів стає все популярнішим. На сучасному етапі розвитку техніки створені спеціальні навчальні матеріали та програми для дітей дошкільного віку. Такі засоби мають універсальні дидактичні можливості: вони дають змогу навчати дітей мови і розвивати мовлення в діалоговому режимі з урахуванням їхніх індивідуальних і вікових можливостей. На жаль, у вітчизняній дошкільній лінгводидактиці відсутній досвід використання технічних засобів у освітньому процесі. Безумовно, у практиці навчання дошкільників використовували діафільми, навчальні відео, навчальне телебачення і навіть художні фільми. Проте це є швидше винятком, ніж правилом. Головним недоліком є те, що мовна та культурна дійсність у технічних засобах відтворюється умовно.
1. Можливості використання світлової та звукової техніки
в освітньому процесі
У освітньому процесі дошкільного закладу доцільно використовувати світлотехнічні й звукотехнічні засоби. Світлотехнічні засоби, як-от: відеопроекційні апарати, діапроектори, кадропроектори, кодоскопи, фільмоскопи, дають змогу візуалізувати інформацію, яка під час освітнього процесу може виконувати різні функції:
• бути опорою для розуміння структури мови;
• бути сполучною ланкою між смисловою і звуковою сторонами слова, полегшувати запам’ятовування сюжету;
• проектувати на екран різні комунікативні ситуації. Звукотехнічні засоби дають змогу застосовувати всі види звукової наочності у процесі навчання вимови літер як близькоспорідненої, так і іноземної мов.
Сучасні мультимедіатехнології дають змогу поєднувати різні види представлення інформації: текст, статичну й динамічну графіку, відео- та аудіозаписи в єдиний комплекс, що дає дитині змогу активно брати участь у різних видах діяльності.
Під час перегляду відеоматеріалів зоровий аналізатор полегшує дитині сприймання й розуміння мовлення на слух. Такі зорові опори, як: органи мовлення, жести, міміка, кінеми тощо, підкріплюють слухові відчуття, полегшують внутрішнє промовляння. Отже, вихователь під час проведення заняття з навчання мови та розвитку мовлення має можливість:
• створювати мовленнєве середовище;
• інтенсифікувати процес, поєднуючи форму, організацію, темп заняття і слухо-зоровий вилив на дитину з її реальними можливостями щодо сприймання й перероблення інформації;
• ефективно реалізувати принципи навчання, що виховує, тому що телеекран дає змогу зробити процес засвоєння пропонованого матеріалу більш живим, цікавим, проблемним,
• переконливим і емоційним, оскільки інформація за допомогою відео подається у двох планах: сенсорному і субсенсорному (один із проявів несвідомого);
• контролювати сприймання та засвоєння інформації, вносити свої корективи у процес навчання за допомогою відео.
2. Аналіз сучасного стану медіадидактичного забезпечення
освітнього процесу
Із-поміж усіх медіатехнологій найпопулярнішими серед дошкільників, безумовно, залишаються мультиплікаційні фільми. Існує низка телеканалів, які транслюють мультфільми, що впливають на свідомість дітей. Мультфільми, з одного боку, дають батькам змогу відволікти чимось дитину на певний час, а з іншого — виконують неабияку виховну, пізнавальну й розвивальну функції. Фахівці виокремлюють кілька принципів дії механізму формування в дітей соціальних установок і цінностей під впливом мультиплікаційних фільмів, зокрема:
• інформування — підвищення обізнаності дітей про довкілля, формування первинних уявлень про добро і зло, еталони хорошої і поганої поведінки;
• ідентифікація — засвоєння соціальних установок і цінностей шляхом зіставлення себе з персонажами мультфільмів; імітація — копіювання поведінки, наслідування героїв мультфільмів.
Сюжети мультфільмів — стандартні ситуації, у які потрапляють діти в повсякденному житті, у процесі спілкування з іншими членами суспільства. Вони демонструють соціальні норми, правила, гендерні ролі, цінності й моделі поведінки тощо. Відтак діти відтворюють сюжети, закріплюючи способи дії в тих чи тих ситуаціях.
На жаль, сучасні мультфільми характеризуються особливо низьким рівнем мовленнєвої культури. Вони містять грубі, жаргонні слова, неприпустимі для слуху дитини.
Наприклад: шмаркач, тупий, гальмо, бовдур, дебіт, кретин, повний відпад. У мультсеріалі «Спанч Боб» (Губка Боб) є серії з назвами: «Ласкаво просимо в помийницю», «Маньяк-душитель» тощо. Також у перекладі багатьох мультфільмів широко використовують жаргонну лексику, як от: прикольно, пофігу, шізове містечко тощо. Сучасна анімація часто-густо пропонує недитячі теми, про що свідчать, скажімо, такі фрази з популярного мультфільму «Шрек»: «Будемо розповідати одне одному про любовні пригоди», «ми сексуальні» і т.д. Крім того, різні герої багатьох сучасних мультфільмів говорять однаковими голосами, однаково сміються, видають однакові звуки.
Діти, як не прикро, використовують цю лексику, вважаючи її справжньою, живою, «прикольною». Саме вона може стати для них ґрунтом культури мовлення у подальшому.
3. Негативний вплив сучасних мультфільмів
на процес соціалізації дітей
Як і будь-який інший медіапродукт, мультфільми можуть впливати на процес соціалізації особистості як позитивно так і негативно. У радянські часи мультфільми не штампували щомісяця. Вони були одиничним продуктом, від цього їх якість лише вигравала. Кожну деталь було продумано до дрібниць, щоб вносити у свідомість дитини лише позитивну інформацію.
На жаль, як наприкінці минулого століття, так і сьогодні, мультиплікаційна індустрія переживає не найкращі часи. Вітчизняних мультфільмів створюють замало, тому звільнену частку на ринку медіапродукції посіли американські та японські мультфільми, що розраховані на іншу аудиторію, ментальність, несуть у собі елементи іншої культури. На думку фахівців, більшість сучасних мультфільмів можуть мати небезпечні для дітей і суспільства наслідки. Низка мультфільмів і мультсеріалів відверто пропагують антисоціальну поведінку, неповагу, цинізм, жорстокість до людей, дискредитують статус дорослих, спонукають до здійснення протиправних дій тощо.
Яскравим прикладом цього є здійснений російським науковцем Ольгою Араптановою аналіз кількох серій мультфільму «Маша і Ведмідь», що охоплює аспекти структурного аналізу, аналізу медійних стереотипів, персонажів медіатекстів, автобіографічного, схематичного, ідеологічного і філософського, етичного, естетичного аналізів. На думку науковця, головні герої не роблять добрі вчинки, а подають негативні приклади, що руйнують дитячу психіку.
Сучасні мультфільми аж ніяк не формують морально-етичні норми поведінки дитини в соціумі, а вчать її неприпустимих для нашої культури й виховання жорстокості, цинізму, спонукають до руйнування.
Мультфільм як аудіовізуальний медіа-текст, залишаючись ефективним для розв’язання багатьох освітніх завдань, сьогодні є знаряддям маніпуляцій свідомістю дітей дошкільного віку. У багатьох мультфільмах неадекватний стиль поведінки демонструють позитивні персонажі. Діти, ідентифікуючи себе із цими героями, наслідуючи їх, поступово засвоюють агресивні моделі поведінки, приймаючи їх як норму. У результаті регулярного зіткнення з тим, що девіантна поведінка на телеекрані не карається і навіть не осуджується, у дітей відбувається формування й легітимація деструктивних соціальних установок і цінностей. Такому стану речей сприяє і субсенсорне сприймання.
Субсенсорне сприймання (від лат. sub — під; sensus — почуття, відчуття)— один із проявів несвідомого; форма безпосереднього психічного відображення дійсності, що зумовлюється такими подразниками, про вплив яких на його діяльність суб’єкт може не здогадуватися; один із проявів несвідомого.
Доведено, що діти починають визнавати анімаційні фільми чи мультфільми як нереальні у віці близько шести років. До семи років вони зазвичай ще не здатні розрізняти адекватно фантазію та реальність у медіа.
Отже, необхідність соціального контролю ціннісного змісту мультиплікаційних фільмів особливо актуальна. Розв’язання цього завдання тісно пов’язане з проблемою розроблення медіадидактичного підходу до переліку медіапродукції, що може бути запропонована дітям дошкільного віку для самостійного перегляду або перегляду в присутності дорослого.
У сучасних мультфільмах існує низка недоліків, які негативно впливають на формування психіки дітей, зокрема:
• неправильне формування інстинкту самозбереження, неусвідомлене підштовхування дитини до суїциду — герої можуть по кілька разів вмирати і воскресати; надлишок агресії та насильства на екрані. Головний герой — агресивний і може завдавати шкоди оточенню, у результаті дошкільники можуть наслідувати дії героя;
• наділення жінки чоловічими рисами характеру й навпаки — це може бути відображено в одязі, поведінці й учинках персонажа;
• повна безкарність — поганий вчинок персонажа не карається, а іноді навіть вітається — у дітей може сформуватися стереотип уседозволеності;
• немає чіткої межі між добром і злом — навіть позитивний персонаж може теж вчиняти погано заради досягнення мети. З огляду на вікові особливості, як-от: наївно-реалістичний характер, фрагментарність, фабульність сприймання, дошкільники не здатні критично ставитися до побаченого.
4. Критерії добору якісних мультфільмів
Критеріями добору мультфільмів з точки зору їх придатності для використання як засобу навчання мови і розвитку мовлення визначено такі:
• емоційна та мовленнєва насиченість, сюжету мультфільму;
• відповідність структури текстів мультфільму можливостям дитячого сприймання й розуміння, співвіднесеність їх із дитячим досвідом і пережитими подіями;
• динамізм фільму, гострота й експресивний розвиток сюжету, захопливі для дитини події; яскравість, оригінальність, та індивідуальність зображення героїв — вони запам’ятовуються;
• зв’язок фільму з реальною життєвою ситуацією дитини, її відносинами з довкіллям;
• пробудження бажання наслідувати позитивного героя, зокрема його благородство й успішність.
5. Технологія використання мультфільмів як освітнього засобу
Результати ґрунтовного аналізу теоретичних і практичних доробок науковців і практиків дають підстави стверджувати, що сучасне медіадидактичне забезпечення освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах — недосконале. Пропонуємо авторську технологію застосування відеосюжетів із мультфільмів як засіб навчання мови й розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників, для якої розроблено систему тематичного планування.
Коротко охарактеризуємо концептуальні підходи до реалізації технології та певні рекомендації щодо її втілення. Найсприятливіша технологія роботи з мультфільмами передбачає формування у дітей таких умінь:
• організовано й усвідомлено сприймати інформацію;
• спостерігати, класифікувати, обирати;
• аналізувати й резюмувати отриману інформацію;
• усно висловлювати думки щодо побаченого.
Це зумовлено певними причинами. По-перше, тому що екранні засоби для сучасної дитини є звичайними й улюбленими, зустріч із ними приносить їй радість. По-друге, використання відео в навчанні мови та розвитку мовлення допомагає й дорослому розкривати свої творчі здібності. По-третє, використання екранних засобів дає змогу дорослому розширити варіативність ситуацій у межах відпрацьованої лексико-граматичної теми (якщо йдеться про організований процес навчання), привносячи щоразу щось нове, що викликає інтерес у дитини і дає імпульс для вербального висловлювання. А отже, дає змогу повніше здійснювати комунікативну спрямованість процесу навчання мови й розвитку мовлення.
Навчання мови та розвиток мовлення неможливі без опори на принцип наочності. Наочність є засобом навчання, що забезпечує оптимальне засвоєння освітнього матеріалу, виявляється ефективним прийомом розвитку пам’яті, утворює основу розвитку творчої уяви та мислення і є джерелом набуття знань. Мовна наочність охоплює мовленнєву діяльність дорослого й дитини, її можна застосовувати на кожному занятті незалежно від його етапу, цілей і завдань. Вона реалізує комунікативну спрямованість заняття, від ступеня її використання залежить показник щільності спілкування на занятті.
Лис 10